Коротка  історична довідка

 

Петропавлівка ( з 1923 до 19.05.2016 Петрівка) – селище міського типу, центр селищної ради, до територіальної громади входять смт.Петропавлівка та с.Войтове. Кількість населення – 5200 осіб. У різні часи кількість населення становила від 3 до 8 тисяч чоловік. 

До 1966 року Петропавлівка була районним центром,  після адміністративної реформи увійшла до складу Станично-Луганського району Луганської області.

Селище розташоване між річок Євсуг та Ковсуг, що зливаються за околицею населеного пункту в одну та впадають у Сіверський Дінець. На околицях селища виявлено залишки стародавніх поселень різних періодів: епохи мезоліту, епохи неоліту, кургани бронзової доби, городище салтівської культури.

Петропавлівка заснована у другій половині XVIIстоліття,  у той  час  ця територія сучасної України  входила до складу Російської імперії. Заснували містечко козаки з метою охорони рубежів, спочатку дали назву Караяшник.  Але козаки переважали у складі населення нетривалий час тому що, сюди переселялись українські селяни. Під час повстання проти влади, що було організоване К.Булавіним у 1708 році містечко було знищене військами московського царя.

Після розорення містечка та подавлення повстання  територію Караяшника продовжували  заселяти українці з Полтавщини та інших територій України, що розташовані біля Дніпра. У 1771 році Караяшник було переіменовано у Петропавлівку у зв’язку із будівництвом у 1767 році собору святих Петра і Павла.  Станом на 1779 рік Петропавлівка входила до Біловодського повіту, потім стала адміністративним центром Петропавлівської волості, та входила до Старобільського повіту Харківської губернії.

Мешканці Петропавлівки в основному  були зайняті сільськогосподарським виробництвом, але з розвитком промислових підприємств у Луганську та навколишніх територіях – частина селян знаходили собі роботу у містах, зокрема на паровозобудівному заводі Гартмана, вугільних копальнях.

Після Жовтневого перевороту у Росії у 1917 році та громадянської війни у Петропавлівці (з 1923 року  - Петрівка) сталися зміни у житті населення. Були створені спочатку сільгоспартілі, потім у 30-і роки ХХ  століття – колективні сільгосппідприємства. Почала розвиватись соціальна сфера – поновлено роботу  лікарні, шкіл, відкрито будинок культури. На жаль, позитивні зміни у житті супроводжувались насиллям та сутичками між різними прошарками населення, що провокувались новою владою та комуністичною ідеологією.

Важким був період окупації німецькими військами для Петропавлівчан у роки другої світової війни , що тривав з 30 липня 1942 року протягом 173 днів. Понад 200 Петропавлівчан було вивезено до Німеччини де працювали на підприємствах. Багато мешканців Петропавлівки не повернулись з війни, 383 мешканців  нагороджені орденами та медалями за бойові подвиги. 23 січня 1943 року Петропавлівка була визволена від загарбників.

У повоєнні роки було відновлено сільське господарство, створено велике державне сільгосппідприємство, побудоване житло, нова лікарня на 150 ліжок, будинок культури, працювали транспортні підприємства, підприємства по виробництву будівельних матеріалів, мережа крамниць, їдалень, бібліотеки, музична школа,вузол зв’язку, підприємство з забезпечення газопостачання, електроенергії. У 1957 році Петропавлівка набула статусу селища міського типу.

Сучасна Петропавлівка – селище міського типу з населенням понад п’ять тисяч осіб. У селищі функціонують сільгосппідприємства, автотранспортне підприємство, велика частина населення працює на Луганській теплоелектростанції, що розташована за 5 км від Петропавлівки, є мережа закладів побутового обслуговування населення, крамниці, заклади громадського харчування, цифрова АТС, відділення банку, пошта, дві загальноосвітні школи, музична школа, дитячі дошкільні заклади, селищний будинок культури.

 

 


 

 


 

 

 

 

 

Вхід на сайт

Зображення відсутні

Авторське право © 2013-2014. Всі права захищені.


Створено в рамках Програми «Українські громади в Інтернеті» Проекту ДІАЛОГ, який спільно реалізується Асоціацією міст України та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)


АМУ О сайте